Правила поводження під час бойових дій

Психологічна допомога під час війни: ресурси та контакти

Якщо ви чи ваші рідні відчуваєте тривогу, у вас трапляються панічні атаки, ви близькі до депресії чи навіть на межі 一 зверніться за підтримкою та допомогою до спеціалістів/ок.

Гарячі лінії:

Цілодобова лінія психологічної підтримки «Між нами» Львівський міський центр соціальних служб— 0800307305. Дзвінки з будь-якихоператорів — безкоштовні.

Цілодобова безоплатна правова допомога /FreeLegalAid. - 0 800 213 103.

Консультування з правових питань.

Центр психосоціальної підтримки НаУКМА та БО «Голоси дітей». Гаряча лінія для дітей (08.00 – 22.00): 096 039 22 58; 099 198 57 95; 063 558 12 82.

Гаряча лінія НУО «Людина в біді» Безкоштовні психологічні консультації (24/7) 0 800 210 160.

Центр-Ресурс Професіонал. Системний сімейний психотерапевт. 09.00 –20.00 тел у Польщі +4873 311 52 96. Вайбер, телеграм: (067)-718-99-66 (063)-721-04-63 (066)-219-09-73.

Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації ГО «Ла Страда-Україна» працює цілодобово, за номерами 0 800 500 335 (зі стаціонарних) або 116 123 (з мобільних). Дзвінки безкоштовні, анонімні, конфіденційні.

Електронні канали консультування:

Електронна пошта – hotline@la-strada.org.ua

Telegram – NHL116123

Messenger – lastradaukraine

Skype – lastrada-ukrain

ПОРАДИ ВЧИТЕЛЯМ ЩОДО НАВЧАННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Сьогодні навчання дітей відбувається у незвичних для нас умовах. Це виклик не тільки для дітей, сімей, а й для
вчителів. У непрості часи війни діти так само переживають стрес і тривогу. Їх відчуття підсилені тим, що вони не
завжди розуміють, що відбувається.
Тому у нинішніх умовах ми повинні перемістити фокус уваги з академічних успіхів на підтримку і нормалізацію
психічного стану учнів. Зараз це нормально. Ми всі можемо і повинні долучитись до цього в рамках викладання
свого предмету.
 Демонстрація власного спокою та врівноваженості – це найбільш простий спосіб допомогти заспокоїтись
нашим дітям.
 Дайте учням можливість висловитись: розповісти про свій настрій, розказати про свої справи. Коли людина
називає (проговорює) свої емоції, у неї змінюється активність у відділах головного мозку і таким чином знижується
тривожність.
 Дозвольте учням говорити про свій сум чи злість, але обов’язково спрямуйте їх увагу на маленькі перемоги,
сильні сторони, гарні новини. У кожному дні можна знайти щось позитивне! Допоможіть учням побачити це, навчіть
їх помічати це. У вашому арсеналі повинно бути багато тем для розмов, які зможуть переключити емоції дітей.
 Якщо вам відомо, що в одного з учнів відбулась жахлива травмуюча подія, не розпитуйте про це детально.
Повторення деталей може викликати повторну травматизацію психіки. Також пам’ятайте, що якщо хтось ділиться
страшними подіями в групі – це може сприяти травматизації інших слухачів. Якщо у дитини є потреба поділитись,
за можливості, краще запропонувати їй поспілкуватись після уроку індивідуально, або спрямувати цю роботу на
психолога.
Нинішня ситуація могла позначитись на поведінці учнів, на їх здатності засвоювати матеріал. Стрес міг вплинути
на увагу, пам’ять, на здатність зосереджуватись. Дорослим треба взяти до уваги, що крім описаного, один з
механізмів захисту психіки – це регрес. Тобто деякі діти можуть демонструвати поведінку, яка притаманна меншим
за віком учням. До цього потрібно поставитись терпимо та з розумінням. Не можна докоряти дітям.
Не зайвим буде нагадати вчителям про турботу про себе. Пам’ятайте: для того, щоб надавати допомогу іншим,
необхідно відновлювати свій власний ресурс, задовольняти свої базові потреби. Подбайте про безпечне місце для
себе, де ви зможете проводити уроки. Обговоріть з рідними порядок дій у разі, якщо оголошено тривогу під час
того, як ви проводите урок. Розробіть свій алгоритм дій.
Поради вчителю як діяти під час онлайн-уроків, якщо вмикається сигнал «Повітряна тривога»
Демонструйте впевненість у своїх діях. Спокійно повідомте учням про сигнал.
Акцентуйте увагу учнів фразою «Ви йдете в безпечне місце, яке встановлене за правилами вашої сім’ї».
Зверніться до учнів «Натисніть кнопку «вийти з конференції» та на кнопку «виключення комп’ютера».
Повідомте «Після сигналу «Відбій тривоги» доєднайтесь до занять за розкладом».
Дочекайтесь, щоб усі учні, які є слухачами, вийшли з онлайн-зв’язку.
Намагайтесь зберігати спокій, будьте переконливими.
І наостанок.

Донесіть до учнів думку про те, що щодня, не зважаючи на хочу/не хочу, можу/не можу, ми всі маємо виконати
декілька задач: соціальну, фізичну і когнітивну.

Ми повинні підтримувати спілкування з родичами та знайомими, задати хоч одне питання «як ти там?», бо єдність
та підтримка важливі для всіх.
Нам потрібен рух, особливо у стресі – це стабілізує, приводить до тями і надає сил для подальших дій. Хоча б три
присідання або ходьба колами, будь-який активний і хоча б відносно інтенсивний рух.
А ще нам потрібні наш мозок і здатність вчитись, запам’ятовувати і аналізувати. Тож вкрай важливо задіяти цю
функцію. Щодня хоча б щось одне вивчити і запам’ятати: іноземне слово, інструкцію з надання медичної допомоги
чи іншу корисну інформацію. Важливо не просто подивитись, а саме вивчити!
Порадьте дітям поспати, відпочити, але не дозволяйте лежати весь день в куточку, дивлячись у стінку чи у
телефон. Настоюйте на тому, що дитина повинна зробить хоча б одну маленьку дію!
Намагайтесь жартувати з учнями, посміхатись до них, викликати посмішку у відповідь. Гумор має терапевтичну
дію. В нагоді стануть смішні історії, питання на кмітливість.
Дотримання цих простих правил та порад допоможе зберегти нормальний емоційний стан наших дітей. А
академічні знання ми обов’язково надолужимо після стабілізації ситуації.

ПЕРША ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА

Коротка інструкція

Коли десь далеко чи поряд відбуваються трагічні події, ми намагаємося допомогти людям, які потрапили в біду.

Пропонуємо коротку інструкцію з першої психологічної допомоги, основна суть якої— надання загальнолюдської підтримки і практичної допомоги людям, які постраждали через тяжкі кризові події. Ця інструкція для тих, хто щиро хоче допомогти людям, які пережили чи переживають такі трагічні події. Незважаючи на свою назву, перша психологічна допомога містить, окрім власне психологічної, також і соціальну підтримку.

Припустимо, що ви добровільно вирішили надавати допомогу в зоні масштабного стихійного лиха або ж опинилися на місці пригоди, де є потерпілі. А може, ви учитель чи фахівець іншої професії і говорите з місцевим жителем, на очах якого раптово загинув хтось із близьких. Ця інструкція допоможе вам дізнатися, що саме говорити і робити, щоб допомогти людям у стані психічного дистресу.

Що таке перша психологічна допомога?

Перша психологічна допомога (далі — ППД) — це сукупність заходів загальнолюдської підтримки і практичної допомоги ближнім, які відчувають страждання і нужду.

Відповідальне надання першої психологічної допомоги базується на чотирьох принципах.

Захищати безпеку, гідність і права людини.
Пристосовувати свої дії до культурних традицій людей.
Бути обізнаним про інші заходи реагування на надзвичайну ситуацію.
Берегти себе.

Підготовка

Дізнайтеся, що сталося.
Дізнайтеся, яка допомога і підтримка є на місці.
Дізнайтеся про можливі загрози безпеки.

Етика

Пропонуються такі етичні правила: «треба» і «не можна». їх дотримання допоможе запобігти спричиненню людям подальшої шкоди, забезпечить їм максимальну допомогу і дії. Надавайте допомогу способами, найбільш зручними для людей, яким ви допомагаєте. Подумайте, що можуть означати ці етичні норми в контексті вашої культури (див. пам'ятку).

Деякі постраждалі можуть потребувати набагато більшого, ніж ППД. Ви повинні знати межі своїх можливостей і залучати до допомоги інших, якщо потрібна медична чи інша допомога для порятунку постраждалого.

Особи, які потребують невідкладної серйозної допомоги:

із важкими травмами, що загрожують життю, ті, хто потребує екстреної медичної допомоги;
у пригніченому психічному стані, що не дає змоги їм самостійно подбати про себе чи про своїх дітей;
ті, хто може завдати шкоду собі;
ті, хто може завдати шкоду іншим.

Щоб надавати ППД, не обов'язково мати кваліфікацію психолога чи фахівця із соціальних питань. Якщо ж ви хочете допомагати людям у кризових ситуаціях, ми рекомендуємо вам працювати через організації або громадські групи.

УВАГА!

Діючи самостійно, ви можете наражати себе на ризик, ваші дії можуть негативно вплинути на координацію заходів, і ви навряд чи зможете спрямувати постраждалих туди, де їм будуть надані необхідні ресурси й допомога.

Воєнний стан

Правила поводження під час бойових дій

ПОРАДИ ВЧИТЕЛЯМ ЩОДО НАВЧАННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ